nav-left cat-right
cat-right

Відлуння свята закоханих

Галина Угрина: Відлуння свята закоханих

«Шлях долатиме той, хто йде»,- переконує досвід.А він є накопиченням зробленого та повтореного, осмисленого та виправленого,збагаченого та доданого.Цілісна картина нашого життя твориться з міріадів дотиків людськоі душі до загального полотна видимого світу.Глибока віра в Господа нашого дарує нам віру в свої сили, відкриває здібності і таланти, про які сам не підозрюєш деколи.

Помаранчева революція 2004-го року вибухнула небувалим піднесенням надії на  реальні зміни в душах людей, де ,здавалося, застій оселився навічно.Чіказьке українство відповіло на події в Україні  активною працею для загального добра тут і на Батьківщині. Великими оптимістами була створена громадська організація “Помаранчева хвиля”, яка плідно і стабільно працює вже третій рік. Її дії та плани є  чіткі, виважені і спрямовані на залучення людей до участі в різноманітних напрямках нашого існування та розкритті їхнього потенціалу. Організація надає конкретну допомогу як юридичного характеру( з  нами працює адвокат українського походження Олександр Яровий), так і на побутовому(Галина Бориславська проводить акції допомоги сиротам, хворим та перестарілим людям в Україні).

Праця є до смаку, коли і дозвілля забезпечене. Члени ради та активісти організації невсипуще дбають про психологічне здоров’я та розваги співвітчизників.Їхнє оптимістичне ставлення  до світу та бажання його відкрити для тих, хто не має дару насолоджуватися своїм життям самотужки, допомагає знайти себе кожному, хто не хоче бездумно потратити Божий дар – життя і свої таланти- намарне.

Півтора місяця тому громада святкувала Новий рік, 13-го січня- Маланки і ось минулої суботи, 10 лютого, Помаранчева хвиля знову запросила гостей на святування Дня закоханих, яке і відбулося в аудиторії церкви святих Ольги та Володимира з погодження з о.Кротцем. Проведення попередніх свят зробило широку рекламу нашій організації: люди вибрали тих , хто поставився до їхнього дозвілля з вигадкою, творчо, не переслідуючи меркантильних цілей.

Багато свят відзначають люди: і професійних, і релігійних. Та тільки одне стосується всіх-всіх, хто живе на світі білому. І тільки одне має стільки стадій і граней: погляд і захоплення, пристрасть і горіння, повагу і ніжність.На противагу критикам, які заперечують свято закоханих як взагалі існуюче, хочу сказати , що, якщо  навіть тільки нагадати людині про її почуття,- це вже є його оновлення, пом’якшення сердечних почувань, виникнення бажання бути молодим, здоровим, готовим дарувати і отримувати почуття.Завданням організаторів було дати відчути себе таким кожному. Вечір розпочався урочистим привітанням незмінних ведучих  свят, організованих Помаранчевою хвилею, Анни Лукач таГалини Угриної. Зал був прикрашений у стилі задуманого: червоні і білі повітряні кульки над столами, такого ж кольору скатерті та серветки, більше того, самі ведучі  були одягнені в червоний та білий костюми; ці кольори  символізують чисте людське кохання.Розкладені на столах «валентинки» призначалися для вітань коханих, подруг і просто добрих знайомих зі святом. Працювала «пошта Амура», яка доставляла  червоні та рожеві сердечка адресатам.

Фоном вигадливому сценарію служила музика, невід’ємна складова свята. Музичний гурт «Черемшина» у складі Ольги Винничук, Ярослава Боднара і Тараса Корецького натхненно працював весь вечір, перемежовуючи українську класику з музикою в стилі диско; звучали романси і танго, гарячили народ полечки і коломийки.Розгорнутий квітковий базарчик з полум’яними трояндами хвилював пань та панянок . Організатори свята мають за добру традицію готувати гощення власноруч .І цей вечір не був виключенням. Щедрі бутерброди і тістечка, каву і чай готували Марта Андрусейко, Стефанія Собчук, Галина Радь, Дарія Василик, Леся Фігель, Світлана Угрина- Іванишин, Тетяна Чернишова. З атрибутами до вечора допомогли Галина Бориславська з дочкою Мартусею, Оксана і Сергій Амброз. Бар вабив напоями, закусками, а веселий бармен Богдан Фігель своїм гумором.

Вечір був надзвичайно вдалим за за підбором ігор, конкурсів, розіграшів, лотереї .Справжню бурю оплесків викликало освідчення у коханні до чоловіка Михайла його дружини Галі ; вже і срібне весілля давно відсвяткувалося, а почуття залишилися свіжими.Проникливо і трепетно звучав вірш-звернення «Зігрій мене своїм теплом, коханий…», прочитаний Анничкою Лукач до чоловіка Любомира..

Після романтичної вступної частини вечір шалено закружляло в стрімкій площині веселощів.Програма передбачала виступи учасників з привітаннями у вигляді пісні, вірша або  танцю на честь милих серцю людей.Яким романтичним видався спів і гітарні  перебори американця Michael Trychta для його української дружини Оксани! Коли ж він закінчив, вона з  гідністю і сором’язливо поцілувала його за привселюдний подарунок та отримала червону троянду.

Любов є багатогранною.Вона не тільки царівна, а й смиренна служниця. Скільком потрібна наша увага , тепло, практична допомога! Із поздоровленням до всіх присутніх та запрошенням на благодійну акцію виступила директор школи мистецтв «Барвінок» Любов Яковенко. Вболіваючи за українську справу, голова Помаранчевої хвилі Тарас Василик представив кандидата в депутати до міської управи, Катерину Зарічну, яка закликала до громадської активності у волевиявленні українців та самовизначенні серед інших народів в Америці.

Цього разу гуляла з нами відома в громаді співачка Люба Дзяворук.   Її музичне  вітання для сімейної пари Марії та Віктора Івасюків  вивело на середину залу всіх, бо прекрасний голос, багате інтонування, вибір пісні захопив одразу і цілком! Раділо око та серце: люди всіх поколінь бавилися, як діти. Старші були вдячні за увагу до себе, коли музики грали пісні їхньої молодості, люди зовсім молоді мали повний пакет сучасної музики і з великим задоволенням крутилися в коломийці та польці. Заслуга члена ради Юрія Сороки, молодого хлопця, в тому, що третину залу складало юнацтво. А ті, кому «за 30», сприймали всіляку музику  з радістю та розумінням. Особливо це показала улюблена на західній Україні «голубка». Глядачів практично майже не було: величезне коло з пар зайняло зал і виробляло такі штуки, що мимоволі думаєш, скільки справжніх перлів у нашому народові!!

І це стосується не тільки співаків і танцюристів. Гра «Фанти» виявила таланти зображувального жанру.Особливі оплески і приз отримав Віктор Паюк за винахідливість та кумедність в зображенні закоханого верблюда.

Кожна дама мала змогу піти додому з трояндами, а багато улюбленців долі- ще й з виграшем у лотереї.Розігрувалася, як завжди, сила- силенна призів: м’які іграшки, художні вироби і , звичайно, шоколад.Люди не хотіли розходитися, просили ще й ще музики, ігор, та час був вичерпано давно.В душі оселилася радість від чудових результатів вкладеної праці організаторів, музикантів, ведучих. Кожний гість свята сердечно дякував за надану можливість побути серед людей, які, проводячи вечір, не шукають бізнесових інтересів, а плекають єдність, згоду, любов.

Comments

Коментувати

You must be logged in to post a comment.