nav-left cat-right
cat-right

З Новим Роком і Різдвом Христовим, дорогі співвітчизники

Галина Угрина: З Новим Роком і Різдвом Христовим, дорогі співвітчизники

           Не встигли відбутися річні загальні  збори  української  громадської організації «Помаранчева Хвиля», як уже вималювався план  проведення  Нового Року  для її членів  та справжніх прихильників. Парафіальна рада церкви св. Володимира і Ольги завжди йде назустріч у справі оренди приміщення актового залу, тому робота  зразу закипіла. Стрімко збігав грудень в інтенсивній підготовці до новорічного свята.  Гарячі пропозиції, суперечки, погодження, позачергові сходини—все набувало конкретної  рельєфної  форми результату. Найнесподіванішим виявилася величезна кількість людей, які бажали потрапити на свято. Було очевидно, що реклами цей захід не потребує взагалі, бо народ добре пам’ятає торішнє його проведення і не хоче мати чогось інакшого сьогоріч. 

           Святкові приготування кожного року є місткими але  приємними. Ми, дорослі, по своїй суті залишаємося дітьми і чекаємо новорічних та різдвяних чудес  і творимо їх власноруч. А ще по- особливому дивимося на все у цю пору.

           Навіть сніжок, якого завжди чекаєш на Новий Рік , бо він є неодмінним атрибутом свята, не підвів цього разу, а перейшов у легеньку хуртовину. Долаючи очікуваний опір, прекрасні дами у дорогих хутрах випорхували з авт , наводнювали своїми ароматами і шелестом суконь  коридор і гардероб і розтікалися по залу по місцях зі своїми супутниками. Музика налаштовувалася, зал сяяв прекрасним декором і світлами, столи притягували погляд різноманіттям наїдків і пляшок. Жодної речі не можна описати у звичайний спосіб, говорячи про те свято: просяться до цього тільки перфектні ступені порівняння.

            За нашим звичаєм, праця і розвага має початися зі святої молитви. Весь зал, а це понад триста людей, встав і гаряче молився, прохаючи у Бога прощення за погрішності у році, що завершується, і ласки на наступний. Зі сцени було видно і чутно, як проговорюють слова молитви українці, поляки, американці і навіть наші друзі з Киргизії.

           Ведуча відмітила, що в такому товаристві затишно і мило від вітань і побажань, а тому не слід шкодувати добрих слів одне одному і ввійти у новий рік щирими та щедрими, доброзичливими і не лукавими! І перше таке слово, за логікою речей, надала голові «Помаранчевої Хвилі» Тарасові Василику. Він привітав громаду і гостей та  побажав їм здоров’я, добробуту, успіхів у справах сімейних і суспільних. Присутні відчули, яка сила наростає в цій організації, де кожен член по- справжньому безкорисливо працює для громади: нехтує особистими  інтересами, дарує свій час, кошти, зусилля, здібності і таланти для вироблення і розвитку концепції -Громадянин України у діаспорі.

           Очікуваним був виступ настоятеля нашого храму отця Івана Кротця, який благословив паству у новий рік, побажав християнських доріг, вірних рішень, доброї пам’яті  про божі ласки.

           Музичний гурт «Черемшина» у складі клавішника Тараса Корецького, саксофоніста Ярослава Боднара і солістки Ольги Винничук виконував сучасні і старовинні українські пісні. Зі сцени звучало також багато мелодій у запису –  як відео,  так і аудіо…

Цьогорічний сценарій дуже відрізнявся молодіжним спрямуванням,  бо ніколи ще не збиралося до  нас в гості стільки молодих людей! Залучення молоді є одним з головних завдань організації, адже корені мусять дати ріст стовбуру, гілкам нашого українського дерева в Америці. Ми врахували і дитячу аудиторію.  Деякі  дітки готували відповідні ролі : Олежик Костриба – Новий Рік, Христинка Курій – Ангелятко, а малеча чудово виступала  у конкурсі на краще виконання віршика про зимові свята або колядки. Жодна дитина не залишилася поза увагою організаторів. Всі мали подарунки від Старого Року (Ярослав Купчак), що попрацював плідно  і відходив у вічність, передаючи повноваження молодим. Дзвінкоголоса і пишна Зима(Світлана Хоп’як) розповіла про свої свята, поздоровила тих, хто народився в час її панування і мав своїм патроном святих Романа і Андрія, Миколая і Анну, Марію і Степана, Василя і Івана.  На її блискучій пелеринці всівся  іграшковий жовтий щур, що символізує, за східним календарем, наступний рік  роком великих результатів як наслідок великої праці (шпарування). Новий Рік побажав щастя всім людям , процвітання і  висловив надію, що Україна посяде гідне місце у світі завдяки демократичним силам у новій владі. Ангелятко молилося до неба про людські потреби, бажало достатку , здоров’я, щастя.

           Рік, що минає, подарував українцям Чікаго декілька зустрічей з відомими людьми з України, зокрема з Андрієм Шкілем, народним депутатом Верховної Ради України, Богданом Бенюком, народним артистом України. Відеозапис з їхніми звертаннями до нашої громади приємно схвилював присутніх, наблизив усіх до рідної домівки.Про це подбав молодий член організації, який живе у Києві,- Юрій Фігель. Інший Юрій – Сорока -, жертвуючи святковим часом, вдома підготував відеозапис з привітанням Президента України Віктора Ющенка народу України з Новим 2008 Роком. Це було фантастично! Екран висвічував останні секунди старого року під  звуки дзвонів… Хвилювання досягло епогею!

          Перша секунда нового року загубилася в шумі, свисті, радісних криках! Око не в силах було охопити всіх , що тішилися, обіймалися, перебігали по залу вітати близьких, знайомих. Здавалося, що ти вдома і в тебе все перспективно, обнадійливо і переконливо! Я спостерігала , яким щастям світилися обличчя, як весело і з вигадкою відтанцьовувалося на паркеті, які щирі тости проголошувалися, як друзі за столами дарували одне одному подарунки.Музика звучала майже  безперервно, танці вирували;  змінювалися лише жанри, а у запису – співаки. Веселі конкурси серед  дорослих  виявляли вправних господинь, кмітливі подружжя, найкращих танцюристів. Незалежне журі визначало їх за різними номінаціями: найвигадливіша пара, найсміливіша,найромантичніша і пара, яка поєднувала елементи всіх якостей. Переможців чекали призи. Коли за прихід Нового Року було випито шампанського, коли душа розгорнулася і ноги невтомно неслися в  нестримному  танці, за кулісами сцени  почулися голоси із проханням дозволити колядувати. На сцену вийшла велика група колядників і вертеп. Їх зустріли Господиня(Марта Андрусейко ) і Господар (Тарас Василик).

Прикрашений вишиттям стіл із дідухом та гощенням стояв перед ними. Господиня пораділа, що їхня домівка не лишилася без божого слова і цього року. Господар запросив гостей  і разом з ними колядував. А який вертеп без жарту, без сміху, без розіграшу!? Бідний Циган (Іван Дем’янець) мав таку Кізоньку (Віктор Івасюк), що відбулася з нею ціла пригода! Добре, що людоньки допомогли і випрохали в Доктора (Михайло Федько) допомоги, а то і не знаю, щоб робив…

Цареві  Іродові не вдалася підла авантюра з убивством Божого дитятка, хоча він мав міцну охорону (Любомир Федюк), бо навіть Смерть (Юра Сорока) відступилась  від дитячих жнив, натомість скосила царя, а сміливий Ангел (Люся Угрина) взяв під свою опіку всіх людей,що не страждають на душевну пустоту…

       Коляда підняла весь зал своєю значущістю,рідним українським полум’ям, розумінням необхідного єднання навколо вічної вісі материної мови, молитви,звичаїв і традицій.

Багато людей розуміють це і прикладають колосальних зусиль для того, щоб не загубити те найцінніше, що становить національну ідею; вони є наші сподвижники. Одними з таких людей  є подружжя Митничуків, Василь і Леоніда. Професійні режисери, прекрасні люди – вони живуть для громади, і їхній хист ще не один раз примусить хвилюватися українське серце в Чікаго.

              Гості бавилися з розмахом і мало хто з них зауважував, що все відбувається не за велінням чарівної палички, а організовано, продумано і виконується групою великих ентузіастів. За доброзичливими  посмішками не було помітно втоми на обличчях Дарії і Тараса Василиків, які тільки що не ночували в аудиторії церкви кілька останніх днів перед Новим Роком. Ялинкові  новорічні композиції на столах – також  їхній доробок. Сцена і весь зал прибраний під керівництвом  Тараса Корецького і Євгенії Семенців. На кухні всім керувала і всю ніч до ранку працювала Стефанія Собчук, велика кулінарка і добра душа.

Їй допомагали Леся Прядко і Катерина Головацька, але левова частка приготувань лягла на плечі наших жіночок, які крутили голубці (Марта Андрусейко,Галина Бориславська, Леся Фігель), виробляли салати  (Анна Лукач, Катерина Зварич,Ольга Винничук, Марія Купчак, Галина  Радь,), запікали м’ясо (родина Лукач). Диво наші люди! Волонтерами для допомоги на кухні були Іван Білецький, Іван Дем’янець, Юра Сорока, Ярек  Мохорук, Мирослав Шевчук, Віктор Івасюк. Дуже важливо  було  бачити вклад кожного, бо кожний вартує доброго слова. І вони не забарилися.

            Вже під ранок, ідучи додому, щасливі і стомлені гості признавалися, що не відзначали так весело, цікаво, не помічаючи часу, Новий Рік  впродовж  багатьох  років  перебування в Америці. Деякі прихильники побажали стати членами організації  якнайшвидше, бо побачили якщо не момент істини, то можливість докластися до зміни якості власного життя. День наступний приніс багато телефонних вітань і слів  подяки за прекрасну організацію і проведення святкової ночі, з якої народився молодий рік, новий день, новий шлях.

Comments

Коментувати

You must be logged in to post a comment.