nav-left cat-right
cat-right

Лука Костелина про стан економіки США

Лука Костелина

 Два підходи на оздоровлення Американської Економіки.

        А що й коли її оздоровить – відповісти нелегко.

 Покращання  американської економіки під гаслом „Америка потребує змін” було центральною частиною кампанії Барака Обами в змаганнях за президентське крісло, а зайнявши його після інавґурації 20 січня 2009 року, стало пріоритетом у його заходах на  її оздоровлення. Будучи вибраним, але ще незаприсяженим, він говорив, що в країні є тільки один президент, маючи на увазі тоді діючого президента Джорджа Буша, одначе вже з місяця грудня 2008 року  в його поведінці відчувалася наглість хапатися за впровадження своїх плянів на лікування економічного стану, маючи свій рецепт, як її лікувати, і, звичайено, відмінний від того, який застосовував Президент Буш та його адміністрація.

В тому, що економіка потребувала й потребує оздоровлення, в нікого сумніву немає. Дивно тільки, що економіка перебувала в стані рецесії ще від грудня 2007 року, але  щойно рік пізніше, а це в грудні 2008 року, Голова федеральних резерв Бен Берненкі та  Секретар Державної скарбниці Генк Полсон офіційно визнали цей факт. Багато економістів вважає, що країна не тільки опинилася в рецесії,  але в деяких її секторах навіть має ознаки депресії, і нагадує стан, що слідував після провалу  торгівлі  акціями на Ню Йорській біржі під кінець 1929 року. Після Другої Світової війни ми  були свідками більших чи менших криз в 60-их роках, 70-их, 80-х, 90-их, і на початку нашого століття, як тріснула бурбулька, відома як „.СОМ”. Багато економічних аналітиків стверджують, що сьогоднішна економічна криза  у певних її аспектах сприймається і відчувається набагато гостріше за попередні.

Американська економіка недужає на дві хвороби:- фінансовий розвал банкової системи, який довів до кризи в сфері кредитування та скорочення господарської активности „contraction”. А спричинниками  занедужання  були: – непрозора й невідповідно контрольована поведінка Волл Стріту та бурбулька  у секторі житлового та комерційного будівництва через надмірне зростання цін на  нерухомість. Саме в наслідок цих двох хворіб, економіка  опинилася в стані рецесії і межує з депресією. Турботливим аспектом цього стану є те, щр він може бути на багато довшим, як цього хотілося б, і способи та підходи на його оздоровлення набагато складніші, як на перший погляд декому видаються.

В другій половині минулого року, в адміністрації Буша переважала думка, що вихід з економічкої кризи – це оздоровлення  фінансового сектора, за що взялися профільні державні особи – Голова Федеральних резерв Бен Берненкі та Голова державної Скарбниці Генк Полсон. Як відомо, було заініцйовано  багато інноваційних заходів на розмороження процесу кредитування. Федеральна позичкова стопа на міжбанкові позички була занижена майже до нуля. Було ряд інших, до того часу непрактикованих заходів фінансового характеру, щоб розморозити кредитування, адже  кредит в Америці – це  необхіднність для функціонування всіх господарських відносин. Американська економіка побудована і тримається на кредиті. Коли прийшло до повного усвідомлення, що кредитування  заморозилося в наслідок обезцінення активів фінансових інституцій та банків, Президент Буш запропонував “bailout” програму, відому як антикризовий пакет  „ТАРП” у висоті 750 більйонів долярів, з чого  Конґрес  швидко  затвердив 350 більйонів на викуп токсичних (обезцінених) активів у фінансових інституціях та банках. В результаті такої маштабної акції, уряд перебрав під свій нагляд  (своєрідна націоналізація) такі фінансові інституцій як: Фредді Мек, Фенні Мей, AIG й інші та надав фінансову підтримку в десяти більйонів долярів деяким, до речі найбільшим, банкам країни, як : “Bank of America”, “City Group”, “Fargo” й іншим. Тепер економісти критично розцінюють програму “bailout”, кажучи, що вона була зроблене поспішно, без ясно  опрацьованого пляну, в ній бракувало прозорости в надаванні помочі банкам, без дерективів її використання. Зокрема, критика набрала гостроти тоді, як у банках, що одержали допомогу, керівництво тих банків почало нагороджувати себе бонусами.  Дехто навіть висловлювався, чому рятуємо тих, що спричинили кризу, маючи на увазі Волл Стріт? Ще інші  вважають, що фінансову кризу треба було лікувати допомогою тим, які мають проблєму вив’язуватися із сплатою морґеджових позичок, щоб зупинити процес “foreclosures”, який на сьогодні сягнув більше мільйона одиниць в наслідок спаду цін на нерухомість та неспроможности довжників  виконувати мортґеджові зобов’язання, опинившись у катеґорії безробітних.

Ставши президентом, Барак Обама запропонував свій плян оздоровлення економіки, так званий “Economic stimulus package” висотою 825 більйонів долярів. За словами новозатвердженого Секретаря скарбниці  Тимоті Ґайтнера, плян Презедента Обами має на меті зупинити  „зростаючу кризу у фінансовій системі, хвилю нових  “foreclosures”, започаткувати зрушення економіки в цілому й буде прозорим”. Щоб одержати всесторонню підтримку для свого пляну, Президент Обама відбув окрему зустріч із республіканськими  представниками палати репрезентантів а відтак із сенаторами. Як подавали засоби масової інформації, сторони після зустрічі висловлювалися ввічливо про двосторонній діялог, позитивно коментуючи бажання  Президента простягнути руку своїм опоненнтам. Однак, під час голосування в палаті репрезентантів ні один республіканець не проголосував за  пропонований “Stimulus package”. Проєкт тепер розглядається в Сенаті, де експерти передбачують, що він буде модифікований і відісланий назад до палати репрезентантів.

В чому річ? А річ у тому, що республіканська сторона незадоволена пляном, бо в ньому Президент Обама  та демократами контрольована палата репрезентантів виділила замалу частку грошей на заниження податків для дрібного бізнесу та індивідуальних тлатників податків. Республіканська сторона катеґорично виступає проти  збільшення заплянованих адміністрацією витрат на різні проєкти. У запропонованому пляні виділено тільки  275 більйонів на податкові полегші, і аж 550 більйонів на фінансування різних програм та проєктів, як творення місць праці, видатки на будівництво доріг, мостів, інвестицій в сфері енергетики, екології, шкільництва, і багато таких проєктів, що тільки в добрі часи  можна про них говорити.

Чи підтримають республіканці проєкт Президента, який вийде у дещо змодифікованому варіянті з Сенату, чи ні, він буде прийнятий, бо демократи мають досить голосів  на його прийняття. Однак можна бути певним, що  до нього будуть великі застереження так, як були застереження до антикризового проєкту „ТАРП” Президента Буша.

Питання стоїть інше: Чи демократичний плян  оздоровить економіку?  Якщо так,  то коли? Які будуть наслідки? А найважніше, чи часом не будуть закладені в тому пляні  підвалини на нове лихо – гіперінфляцію, яка може прийти в наслідок   збільшення в оббігу грошової маси? Але, як сказав Президент Обама, краще робити щось, як нічого, і робити швидше, як пізніше.

 Економіка дійсно переживає велику кризу. Про це свідчить хоч би показник, що був опублікований  сьогодні, в п’ятницю, 30 січня 2009 року. За даними Міністерства торгівлі,  GDP (ВВП) країни в четвертому кварталі, що закінчився 31 грудня 2008, занизився на 3,8 відсотка. Що більше, є передбачення, що в першому кварталі цього року спад у GDP буде на багато більший, бо є нагромадження товарів, а тому будуть ще більші скорочення в продукційному секторі та сфері послуг. На підтвердження таких побоювань  пригадаймо, що в місяці січні, кожного тижня, було  пересічно 550 тисяч  нових  аплікантів на одержання виплат на безробіття. А в останньому тижні місяця січня число сягнуло 588 тисяч. За даними Міністерства праці стан безробіття в країні виносить понад 4,8 мільйонів, плюс 1,7 мільйонів, які вичерпали виплати на безробіття, але продовжують одержувати на підставі продовження, що було ухвалене Конґресом  минулого року. Отже, стан безробіття стоїть на висоті 6,5 мільйонів за офіційними даними, в чому треба сумніватися. Він багато вищий. Названі показники – це дуже тривожна картина.

6 лютого 2009  Міністерство праці оголосить  дані стосовно творення/затрат місць праці в місяці січні. Показник мабуть буде пригнічуючий. То ж буде  цікаво йому приглянутися, його обговорити, і при тому розглянути всі питання стосовно зайнятости в 2008 році і прогноз на 2009 рік

Comments

Коментувати

You must be logged in to post a comment.