nav-left cat-right
cat-right

В поклоні Патріярхові

Лука Костелина
 
                                    В поклоні Патріярхові
 
У неділю, 15 лютого 2009 року, парафіяни парафії св. Володимира й Ольги вшанували Слугу Божого Патріярха Йосифа Сліпого з нагоди 117-ої річниці від дня йрго народження. Вшанували Його не тільки тому, що він був основником їхньої парафії, 40- річчя якої вони  відсвяткували величаво минулого року. Вшанували, бо  постать Слуги Божого Йосифа Сліпого займає особливе місце між церковними провідниками нашої Української Греко-Католицької Церкви. Успадкувавши провід над Нею від свого попередника Слуги Божого Митрополита Шептицького, йому довелося  жити у найважчі часи, коли комуністична Москва робила все можливе, щоб зліквідувати нашу Українську Греко-Католицьку Церкву, знищити її, затерти по ній слід.  Йосиф Сліпий, тоді Митрополит Галицький, не спокушувався на ніякі обіцянки достоїнства з рук комуністичної влади, прийняв заслання замість почестей, не відрікся від своєї рідної Церкви. Він виявився стійким, твердим, непохитним, вірним Слугою Христовій Церкві, й нашій Українській церкві з її віковічними традиціями, її обрядом, який нам успадкувася від Хрестителя нашого народу Великого Князя Володимира.
Саме ота твердість Митрополита Йосифа, яку  він продемонстрував, допомогла нашій Церкві зберегти себе на рідних землях, ховаючись у „катакомбах” і бути світилом для нас у розсіянні поза межами нашої Батьківщини. Пригадаймо собі часи – 50 і більше років тому, з якою великою пошаною ми говорили про Митрополита-каторжника, і як величаво ми зустрічали його з виходом на волю, називаючи його Ісповідником, батьком нашої страдальної Церкви. Опинившись на волі, він продовжував промощувати краще майбутнє для нашої Української Греко-Католицької Церкви, робив все, щоб вона була могутня, щоб зберігала себе як унікальна вітка вселенної Церкви, щоб завершилася патріяршим устроєм. Він не блукав думками про універсалізм, бо як добрий пастир знав, що не універсалізм веде до спасіння душ, а спосіб християнського життя, якого дотримувався наш народ на Батьківщині, передаючи його  з покоління в покоління. Він рішуче був наставлений проти відосереднцьких сил в нашій церкві. Слуга Божий Патріярх Йосиф Сліпий бачив розвиток нашої Церкви в тісному пов’язанні Церкви з народом, який він висловив словосполученням „Єдність Церкви і Народу”,  Це був його девіз, якому він присвячував свою душпастирську діяльність та різні почини для її збереження та  розбудови на поселеннях, де йому довелося останні роки свого життя працювати.
 
На вшанування Патріярха Йосифа був улаштований  святковий концерт під назвою „Per Aspera ad Astra” („Через терни до зірок” – слова, що вписані в його владичому гербі). Концерт відбувся в соборі свв. Володимира й Ольги. Попередженням концерту були три Святі Літургії, на яких згадувалося ім’я Патріярха Йосифа Сліпого. Першу Святу Літургію о годині 8-ій ранку служив о. Олег Кривокульський. Відтак о 9:30 служилась співана Свята Літургія,  до якої співав хор „Благовість” під дириґентурою Олени Новик. Служителями були о. Архимандрит Іван Кротець, о. Василь Петрів та о.Олег Кривокульський.
 
Проповідь під час Літургії виголосив о. Кротець. А тому що за літургічним порядком це була неділя „Блудного сина”, отець з глибокою тонкістю в своїм слові використав зміст евангельської причти. Він говорив про неґативні і позитивні риси молодшого сина і такі ж самі риси у його старшого брата. І говорив про люблячого батька, якому доводилось продемонструвати свою батьківську любов для обох синів. До люблячлго батька у причті о. Кротець, у своїй проповіді, прирівняв постать Патріярха Йосифа, в якого була безмежна любов нашої Української Греко-католицької Церкви та українського народу. Закінчив своє слово отець пригадкою для нас, що ми повинні бути вдячні Господу Богу за те , що Він нам післав такого провідника, яким був Блаженніший Патріярх Йосиф Сліпий.
 
Останню Святу Літургію о год. 11:30 служив о. Ігор Кошик, після якої відбувся святковий концерт. Програму концерту  започаткував церковний хор „Прометей” під дириґентурою Романа Андрушка, який виконав „Молитву за Патріярха” – муз. І. Недільського. Відтак  виступила зі вступним словом Мотря Мельник – ведуча святкового дійства. У своєму слові вона розказала про велику любов Патріярха до нашої Української Греко-Католицької Церкви і його велику відданість бути на землі слугою Господа Бога. У подальшому, поміж поодинокими номерами концерту, вона  змалювала його дорогу до осягнення освіти, підготовку до  душпастирської праці, його життя як каторжника та роки на волі,  акцентуючи вагомі і багатозначні місця з його життя, кількакратно наголошуючи заклик Патріярха: „Любіть своє рідне”.
 
Подібно як Патріярх, колись до любови рідного і любови Неньки-України закликав нас Тарас Шевченко. І як гарно було, що у своєму виступі  діточий хор „Херувимські гласи”, дириґент Ірина Дичій, виконав вязанку пісень на слова Шевченка. 
 
У  наступних номерах були релігійні пісні.  Хор „Благовість під дир. Олени Новик виконав  „Хресту Твоєму покланяємось Владико” – муз. П. Гончарова та „Благослови, душе моя” – муз. К. Стеценка. Тріо бандуристок „Чар зілля” (Мирослава Кука, Оксана Петрів, Ірина Туршин) під акомпанeмент бандур заспівали   „ПідТвою милість” – муз.  Д. Бортнянського. А  на завершення концертної частини, вокальний ансамбль при парафії (Ірина Дичій, Христина Косач, Олена Новик, Богдан Герявенко – керівник, Вадим Дубовський, Богдан Сможаник) виконали  „Покаяннія” і 25-ий духовний концерт „Боже, Боже мой, воньми мі” – муз. А. Веделя  та  „Блажен муж” – муз. П. Чеснокова, соліст В. Дубовський. Згадуючи тут   поодинокі виступи виконавців, обов’язково треба сказати, що концерт дійсно був на високому мистецькому рівні. Він вразив присутніх гарним виконанням і підбором репертуару.  Був  гідний особи, якій присвячувався. Це відчували присутні, нагороджуючи виконавців довготривалими оплесками.
 
До речі, парафія свв. Володимира й Ольги оголосила 2009 рік роком Слуги Божого Патріярха Йосифа, нав’язуючи до 25-річчя від Його  відходу у вічність, що припадає на вересень. Відбудуться на протязі року різні заходи і сподіваймося, що на рівні дійства, про яке тут була  мова.
 
На кінець із заключним словом звернувся до присутніх настоятель о. Іван Кротець. Він подякував організаторам святкового дійства, виконавцям, присутнім. Також коротенько згадав час, як він був семенаристом у Римі і те піклування, яке уділяв Патріярх молодим студентам, кожного називаючи братом. В його споминах Слуга Божий Патріярх Йосиф Сліпий залишився як добрий батько, великий церковний провідник. Він мав маєстатичний вигляд, в якому було видно Божого післанця для нас.  

Comments

Коментувати

You must be logged in to post a comment.