nav-left cat-right
cat-right

Святкування Христового Воскресіння в парафії свв. Володимира й Ольги в Чикаґо

Лука Костелина

Святкування свята Христового Воскресіння в парафії свв. Володимира й Ольги в Чикаґо

Святкування християнських свят у нас завжди супроваджується духовним піднесенням, а наші серця в ті дні наповняються гарними почуттями. Ми тоді відчуваємо і переживаємо своєрідну радість, душевне задоволення, світ для нас виглядає милішим і кращим. Такі почування переживаємо вліеку на Спаса, коли святкуємо день Господнього Преображення і приносимо овочі святити, взимку, коли святкуємо день Христового народження, і на Великдень, коли святкуємо Христове Воскресіння. Зокрема свято Христового Воскресіння навівє нас надзвичайно чудовими почуттями, хоч би тому, що святкуємо його в час приходу весни, коли все навколо нас оживає. Із землі випускає свої перші паростки зелена травичка, тут і там підносять із землі свої закосичені голівки перші квіти – весняні лілеї, а за ними нарцизи, тюльпани й інші. На деревах набухають численні бруньки, з яких от-от зявляться зелені листочки. Природа неначе перекликається із містерією Христового Воскресіння, в якому Христос дає нам свідчення перемоги життя над смертю й обіцянку невмирущости наших душ.

Щоб вповні пережити радість свята Христового Воскресіння, требе наперед відчути сум і біль в наших серцях напередодні свята. Той сум і біль ми відчули в п’ятницю, коли в церкві слухали читання Євангеліz, я якому в лаконічній формі євангелист св. Марко описав несправедливе засудження Ісуса Христа на смерть через розпяття. Завершенням наших скорботних переживань був обхід з Плащаницею навколо церкви, який цього року довелося робити під дощем..

Зате в суботу була чудова погода. Тисячі людей прийшли до церкви, щоб помолитися і приступити навколішках до символічного Господнього Гробу і поцілувати Христові рани. А відтак під ясним небом Божий люд зібрався на паркрвій площі, де отці святили великодні страви – паску, яєчка, сир, різні м’ясні продукти, тощо, щоб наступного дня у святковому настрої прослявляти Христове Воскресіння..

В неділю, в день Христового Воскресіння, моління почалися ранком о 5:30 служінням Надгробного, після чого слідувала Воскресна Утрення. У цих відправах співали „Крилос” і „Благовість”. Відтак служилися дві Врочисті Пасхальні Святі Літургії, до яких співали хори „Прометей” та „Благовість”. Присутніх на першій Святій Літургії в церцві і в церковній залі, куди Свята Літургія передавалася шляхом прансляції, було около 12 сотень богомольців, на другій – дещо менше. Ввечорі о 5-ій ще служилась Пасхальна Вечірня.

На першій святій Літургії проповідь виголосив о. архимандрит Іавн Кротець. В своїм слові він говорив про Христове Воскресіння, як радісну вістку, яка обіцяє нам вічне життя. Заразом він підкреслив, що святкуємо цей радісний празнив в час, коли в світі неспокій, війни, привога, натякаючи, що світ таким поступуванням крокує, віддаляючись від Воскреслого Христа. Слухаючи згадку отця про несповій у світі, я мимоволі роздумував про проблеми, які чорною хмарою повисли над Україною. Після приходу до влади Президента Януковича і його команди, життя людей в Україні погіршилось. Інфляція обезцінює гривню, кошти на продукти зростають, в людей нетає коштів на комунальні послуги, а життя пенсіонерів зводиться до рівня мізерного виживання.. Журнвлісти відчувають наступ на свободу слова. Для учнів у школах переписують українську історію, з якої учні не знатимуть, що був бій під Крутами, що голодомор був зумисно спрямований Сталіном на знищення укрїнського селянства, а визвольний рух українського народу представляється у викривленому світлі. А для народу – плянується переписання Конституції, щоб можна краще над ним панувати.

Чи можемо сьогодні спокійно молитися і святкувати свята, як Президент України іґнорує УГКЦ, а московський патріярх Кирило, під плащиком „словянського світу”, розпочав кампанію проти Української Православної Церкви КП? До кого ми повинні в ці радісні свята Христового Воскресіння звертатися, почувши на днях вістку про те, що Верховна Рада України прийняла рішення піднести 9-го травня в Україні прапор СРСР поруч українського національного на згадку Великої вітчизняної війни, який являється символом русифікації Українського народу і запереченням його державної незалежности?

Під час Страсного тижня помер на 101 році життя о. Дмитро Блажейовський. Почувши цю вістку, я пригадав собі його твердження: „Якщо народ має свою власну державу, то повинен мати не тільки свою національну творчу еліту, а також і державну”. На жаль, як твердив покійний отець, не було в нас національно свідомої еліти, і не було під час недавнього найбільшого національного зрушення, яким була „Помаранчева Революція”. „Тому маємо те, що маємо”, – як сказав перший президент України Кравчук. Але так думати і говорити – це фаталізм, капітуляція, гидкість. Чому не в’зятися до роботи, щоб було інакше, ставлячи перед собою спільну мету – працювати на користь українського народу, починаючи з пошуку шляхів до національної єдности?! Хай надихне нас до цього Христлве Воскресіння !

Слушно говорив о. Іван Кротець, що святкуємо Христове Воскресіння цього року в час світового неспокою, і додаймо – неспокою в Україні.

Comments

Коментувати

You must be logged in to post a comment.