nav-left cat-right
cat-right

“Берег Любові” від Помаранчевої Хвилі

Ігор Худик

12 лютого в аудиторії церкви св. Йосипа Обручника УГО Помаранчева Хвиля в рамках свята «Берег Любові» разом з  українською громадою провела перший конкурс «Міс Українська Діаспора, Чикаго 2011». Бажаючі побачити найвродливіших українок нашого міста вщерть заповнили святково прибрану залу. Перед тим, як висловити всім слова  глибокої подяки і  описати пербіг самого свята, хотілось би звернути увагу на деякі моменти. Моменти, можливо, не зовсім святкові, проте досить важливі і актуальні не тільки для нашої громади, України, а й  для цілого нашого суспільства.

Готуючись до проведення свята, ми мали дискусії щодо назви і дати проведення. У більшості з нас, вже десь на підсвідомому рівні, ці дні асоціюються із святом Валентина. Сьогодні ця дата, завдяки світлому і яскравому почуттю та асоціативному відношенні до церкви, набула неабиякої популярності у світі. Але багато хто з нас задається питанням: «Ким був насправді святий Валентин? Яке він має відношення до свята закоханих? Які враження та думки про це ми б сьогодні почули від нього самого? Чому Церква відмежовує себе від цього свята?» Погляньмо в церковний календар (не важливо, якого стилю) – 14 лютого не відмічено святим на ім’я Валентин. В історії Церкви є декілька святих Валентинів, проте їхні історії не мають нічого спільного із світськими легендами про «таємні вінчання» і «закоханість святого», які вперше згадуються лише у 1493 р. в «Нюрнберзьких Хроніках», що на 12 століть пізніше від часу, коли проживали вищезгадані святі. Ці свідчення не підтверджені Церквою. Доречі, в ІІІ столітті ще не був установлений Церквою сам обряд вінчання! Виглядає, що Церква не має ніякого відношення до історії цього свята, зате дохристиянські і часто аморальні святкування дійсно мали місце в історії Римської Імперії. Це стосується, зокрема, святкування так званих «Луперкаліїв» які відзначались особливою вседозволеністю і святкувались в середині лютого. Ці невідповідності і відверте використання авторитету Церкви на поширення світського свята не роблять слави останньому. Тому ми свідомо уникали імені цього святого. Нам хотілось зробити інший наголос, трохи ширше і глибше подивитись на суть і зміст поняття любові, сутності, яка є всім, яку не можливо до кінця осягнути і збагнути. Любов є в Бозі і Бог є Любов! Це Абсолют, це Істина і вона не потребує доказів.

Під час вечора згадувалось про багато різновидів і проявів Любові, які нас супроводжують в житті, але зараз хотілось би зупинитись на одній із них – на любові між чоловіком і жінкою, саме тій любові, до якої власне і прив’язане свято Валентина. Сьогогдні, нажаль, люди, особливо молодого віку, плутають відчуття закоханості із поняттям любові, не розуміють, що не завжди це відчуття здатне перерости в справжню любов, яка є берегом в далекім життєвім тумані, «а допливеш – коли тільки удвох». Ніколи не забуду слів о. Тадея, сказаних нам з дружиною на передшлюбній науці: “Діти, запам’ятайте, шлюб це не тільки втіха, це найперше добровільна і свідома здача себе в полон один одному!” Незвично нам це було чути в переддень нашого шлюбу… Розуміння цих глибоких слів приходить тільки з часом. Несприйняття цих речей є однією з причин невтішної статистики. Вже давно, в досить морально благополучних західних областях України кожна друга пара, яка взяла шлюб, розлучалася протягом першого року спільного життя! Сьогодні картина стала ще гіршою – в середньому по Україні на кожне розлучення припадає 1.3 шлюби. Наша країна займає третє місце в Європі по розлученнях після Росії  і Білорусії! Для порівняння, сусідня Польща займає в цьому сумному списку 20-ту позицію. Це вражаючі дані, даруйте, що сумні і, можливо, для когось недоречні тут, але заради майбутніх поколінь нам є над чим задуматись. В жодному разі, не хотілось би образити чи, тим більше, засудити когось, хто з тих чи інших обставин пережив цю неприємну подію в своєму житті. Не маємо права нікого судити. Не можемо знати досконало, з яких причин і за яких обставин розпадаються долі людські, але ми повинні мати чітке і вирозуміле ставлення до самої проблеми. Знаємо всі, що більшість розлучень є причиною нерозуміння величі тягару особистої відповідальності перед Господом в Присязі, яку складають молоді люди під час обряду вінчання, брак морального і релігійного виховання, легковажне ставлення до фундаментальних засад нашого буття, поверхове і формальне івдношення до святих речей. Любов – це дар Господній, дуже коштовний дарунок, за який ми несемо особисту відповідальність не тільки один перед одним, а й перед Тим, хто дав його. Цей дар живий, його потрібно постійно і протягом всього життя дбайливо опікувати і охороняти. Це не є завжди легко і інколи на наш людський розум здається неможливо, але коли ми з Богом – все є можливе!

Як і годиться,  наш вечір молитовно поблагословив настоятель церкви св. Йосипа Обручника о. Микола Бурядник.  Майже 2000 років тому апостол Павло в Першому Посланні до Коринтян 13:4, писав: «Любов – довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається,  не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла;  не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.  Любов ніколи не переминає».  Ці вічні слова, зачитані ведучими Наталею Фігель та Михайлом Ганусяком, отримали відгук і у майстерно прочитаній поєзії керівником поетичного театру «Істина» Леонідою Митничук і у душевній поєзії, яку читав Ярослав Загайський і в чарівному голосі Алли Курильців. Допоки конкурсантки готувалися до виступу, гості смакували за святковими столами смачними стравами, приготованими власноруч нашими волонтерами, а на сцені  майстерно кружляли в танку дівчатка з дитячої групи  школи танцю «Вишиванка» під керівництвом Павла і Оксани Федьків. Ведучі свята нагадали присутнім про благодійну діяльність нашої організації. Всіх розчулив відеоряд, в якому молода дівчина, яка залишилась сиротою в Україні,  дякувала УГО «Помаранчева Хвиля» за надану допомогу в проведені складної операції на хребті, за можливість повернутись до повноцінного життя. Це теж Любов, і то найвищий її прояв!

Людська врода, грація, різноманітні таланти, якими обдаровує нас Господь, є  теж певним завдатком, який ми повинні шанобливо і відповідально використовувати в своєму житті. Всі з нетерпінням чекали розв’язки свята. Нарешті, перед присутніми гостями і  поважним журі вийшли наші красуні в українських строях. Наталя Фігель урочисто зачитала їхні імена: Вікторія Калинчук, Іванна Бойчук, Галина Щербань, Юлія Барановська, Марта Штогрин, Оксана Галько, Маріанна Попович, Юлія Дідич, Олександра Головіна.  Всі зачаровано спостерігали за першим виходом дівчат під колоритну мелодію від гурту «Мандри».  Гурт «Акорд» під керівництвом Андрія Чуйка запросив до танцю всіх присутніх. Журі в складі др. Василя і Ліди Трухлих, голови УККА (Іллінойс) др. Олеся Стрільчука і члена правління УККА (Іллінойс) Надії Ільків, режисерів театру «Гомін» та «Істина» Василя і Леоніди Митничуків, президента компанії «Міст» Богдана Бухвака, члена дирекції Українсько-американської федеральної кредитової спілки «Самопоміч» Романа Яцковського та представника компанії «WDT» Ольги Пушкарської приступили до роботи. Головою журі було обрано др. Василя Трухлого. Після офіційної частини гості  з великим задоволеням полинули у вихор танцю. Кожна конкурсантка мала можливість продемнструвати свій «Коронний номер», свій талант – хто в пісні, хто в запальному танці, хто в живописі, а хто й в кулінарній справі. Оцінки конкурсанткам виставляли не тільки журі, але і всі присутні в залі взяли активну участь в голосуванні за кандидатуру «Міс глядацьких симпатій». Також гості мали ще один сюрприз, з жагучим танго на святі виступив аргентинець українського походження, хореограф, чемпіон багатьох конкурсів Хорхе Ньєдас зі своєю чарівною партнеркою. Останнім грандіозним виходом дівчат було дефіле в хутрі від компанії «Роксолана» та у вечірніх сукнях. Зал наповнювали овації, адже кожна конкурсантка мала неперевершений вигляд. Журі закінчили обговорення, і було оголошено титули, якими були нагороджені конкурсантки та названо імена переможниць. Міс Глядацьких Симпатій було обрано Марту Штогрин, Другою віце-міс стала Галина Щербань, титул Першої віце-міс отримала Олександра Головіна, Маріанна Попович стала переможницею конкурсу «Міс Українська Діаспора, Чикаго 2011». Всі інші учасниці також були нагороджені грамотами з титулами, такими як Міс Талант, Міс Грація, Міс Вишуканість тощо. Конкурсантки отримали коштовні призи від спонсорів. Головний приз, чек на $300, а також і-поди  від кредитівки  «Самопоміч», сертифікати на $100 і $150 від від компанії  «WDT», а також багато інших подарунків від спонсорів: від «Аdvanced Family Clinic», др. Галина Андрусейко (Бориславська), компанії „Міст”, магазину „Роксолана”, салону краси „SalonСhiс”, ресторану „Шоколад”, ресторану „Park View Villa”, „Ann’s Bakery”.

Кава і солодке, шоколадний фонтан, музика і танці продовжили наш вечір. Оскільки наша забава була запусною, то в переддень Великого посту ми запропонували всім присутнім взяти участь в абсолютго безкоштовній лотереї, де кожен міг щось скористати для себе. Двоє дівчат з кошичками в руках рознесли всім присутнім в залі послання в яких були цитати із Святого Письма, вислови і дороговкази багатьох святих нашої Церкви. Задоволені гості довго не розходились по домівках, а найстійкіші вже традиційно могли взяти символічні помаранчі з собою…

На сам кінець, хочу висловити щиру подяку всім гостям, які так чисельно прийшли до нас, музикантам, співакам, танцюристам і їхнім наставникам, всім учасникам і організаторам та спонсорам. Особливу подяку хочу висловити настоятелю церкви св. Йосипа Обручника о. Миколі Буряднику, який так гостинно прийняв нас у своїй парафії. Дякуємо нашим медійним партнерам тижневикам «Час і події» та «Українське слово» та РК «Незалежне радіо». Подяка «Ideal Pastry» та ресторану «Старий Львів». Дякуємо Тарасу Хлібовичу за фото-зйомку та Петру Ковтуну за відео-зйомку. Щиро дякую всім учасникам журі, які справді представляли загальногромадський голос.  Щиро дякую всім своїм колегам, які вклали багато зусиль і праці в приготуванні цього свята, особливо Наталі Фігель за підготовку свята та конкурсанток і вдале проведення всього заходу разом з ведучим Михайлом Ганусяком, др. Галині Бориславській, також Юрію Фігель, Тетяні Чернишовій,  Дані і Олегу Кришталь, Ярославу і Марії Купчак, Христині і Андрієві Петриківим, Ярославу Загайському, Роману Яцковському, Василю Третяку, Михайлові Федюку, Василю і Леонілі Митничук, Марті Андрусейко та усім жінкам, які благодійно працювали на кухні. Ще раз велике спасибі всім учасникам, гостям і конкурсанткам, та їх вболівальникам. До нових зустрічей!

Ігор Худик, голова УГО «Помаранчева Хвиля»

Comments

Коментувати

You must be logged in to post a comment.